як т≥льки на початку 80-х рок≥в нашого стол≥тт¤ на масовому ринку з'¤вилис¤ цифров≥ лазерн≥ компакт-диски, њх в≥дразу ж нарекли самим великим в≥дкритт¤м в ≥стор≥њ звукозапису з час≥в Ёд≥сона, що винайшов в 1877 роц≥ фонограф з валиком, обгорненим олов'¤ною фольгою, чи з часу по¤ви на початку 60-х рок≥в стереофон≥чного звукозапису.
«а пов≥домленн¤м журналу п≥дприЇмц≥в ЂЅ≥ллбордї, у 1992 роц≥ в —получених Ўтатах јмерики з конвеЇра з≥йшло б≥льш 414 м≥льйон≥в компакт-диск≥в, а грамплат≥вок Ч всього 22 м≥льйона. “орг≥вл¤ приймаЇ наст≥льки однобокий характер, що де¤к≥ ф≥рми грамзапису згорнули виробництво грамплат≥вок. Ќезважаючи на це, блискучий маленький диск дотепер залишаЇтьс¤ дл¤ багатьох людей загадкою. ўо таке цифрове в≥дтворенн¤ звуку? „и насправд≥ воно наст≥льки добре, ¤к про нього говор¤ть? як≥ принципи роботи компакт-диску? ≤ чи можна застосовувати под≥бну технолог≥ю, щоб збер≥гати ≥ зчитувати дан≥ з р≥зних арх≥в≥в.
ўоб зрозум≥ти, що таке цифровий звукозапис, спочатку необх≥дно одержати де¤ке у¤вленн¤ про те, ¤к в≥дбуваЇтьс¤ звичайний звукозапис. Ќа добре нам в≥домих грамплат≥вках музичн≥ звуки записан≥ у вид≥ безупинноњ, звивистоњ дор≥жки, що представл¤Ї ≥з себе в≥дображенн¤ звукових хвиль. «вуки в≥дтворюютьс¤ за допомогою грамофонноњ голки, що рухаЇтьс¤ по канавц≥ обертового диска. ѕри рус≥ по звивинах грамплат≥вки голка починаЇ в≥брувати. ÷¤ в≥брац≥¤, у свою чергу, приводить до утворенн¤ невеликого електричного сигналу Ч ≥дентичного сигналу, уловленому м≥крофоном у студ≥њ звукозапису. —игнал проходить через п≥дсилювач Ч ≥ ллЇтьс¤ музика! ÷ифровий звукозапис в≥дбуваЇтьс¤ зовс≥м по-≥ншому. „ерез р≥вн≥ пром≥жки часу Ч к≥лька тис¤ч раз≥в у секунду Ч цифровий звукозаписний пристр≥й в≥дбираЇ ≥ вим≥рюЇ ампл≥туду сигнал≥в, а пот≥м кодуЇ њњ у вид≥ чисел. ¬им≥ри записуютьс¤ мовою комп'ютера Ч у двоњчн≥й систем≥ численн¤, у ¤к≥й ус≥ числа виражаютьс¤ за допомогою двох цифр 0 ≥ 1. ѕот≥м цей безупинний цифровий пот≥к обробл¤Їтьс¤ комп'ютером ≥ в≥дправл¤Їтьс¤ в пам'¤ть. ƒл¤ в≥дтворенн¤ комп'ютеру необх≥дно зчитати цифрову ≥нформац≥ю ≥ в≥дтворити перв≥сний сигнал. ѕот≥м цей сигнал проходить через п≥дсилювач Ч ≥ знову чутна музика!
” цього способу звукозапису менше слабких м≥сць, н≥ж у звичайного звукозапису, що стосуЇтьс¤ самого запису й устаткуванн¤. ” п≥дсумку зникаЇ велике число перешкод, перекручувань ≥ всього того, що пог≥ршуЇ ¤к≥сть запису. ¬додаток до усьому, ≥нформац≥¤, записана в цифров≥й форм≥, займаЇ дуже мало м≥сц¤ ≥ њњ легко знаходити. ћожна сказати, що цифровий звукозапис Ч це пл≥д сп≥вроб≥тництва комп'ютера ≥ магн≥тофона.
–оками ф≥рми звукозапису робили цифровий звукозапис у студ≥¤х. јле використовуван≥ там системи в≥дтворенн¤ були занадто складн≥ дл¤ звичайних пристроњв, що програють. “ому д≥йсним дос¤гненн¤м у св≥т≥ цифрового звукозапису Ч що стосуЇтьс¤ масового споживача Ч став випуск систем в≥дтворенн¤, ц≥лком доступних дл¤ р¤дового покупц¤ ¤к у матер≥альному, так ≥ в техн≥чному в≥дношенн≥. “ак з'¤вилис¤ компакт-диск ≥ програвач компакт-диск≥в.
ƒвоњчн≥ числа, чи б≥ти, кодуютьс¤ в др≥бних осередках на поверхн≥ пластикового диска, покритого блискучим алюм≥н≥Ївим шаром. ƒ≥аметр диска складаЇ всього 120 м≥л≥метр≥в. јлюм≥н≥Ївий шар покриваЇтьс¤ захисним прозорим пластмасовим шаром. «ам≥сть голки по дор≥жц≥ диска проходить точно сфокусований лазерний пром≥нь, що уловлюЇ нер≥вност≥, що зустр≥чаютьс¤. ѕотрапл¤ючи в осередки, пром≥нь розс≥юЇтьс¤, а проход¤чи по гладк≥й поверхн≥, в≥дбиваЇтьс¤ назад, у датчик. ” такий спос≥б ус≥ нер≥вност≥ на поверхн≥ компакт-диску перевод¤тьс¤ в електричн≥ сигнали, що розшифровуютьс¤ складними електронними системами програвача.
„и д≥йсно компакт-диск краще грамплат≥вки? —удите сам≥: тому що при програванн≥ компакт-диску використовуЇтьс¤ пром≥нь св≥тла, а не алмазна голка, компакт-диск неможливо Ђзагратиї, ск≥льки б раз його не ставили. Ќа ¤к≥сть звуку не впливають нав≥ть подр¤пини ≥ брудн≥ пл¤ми на поверхн≥ диска, тому що лазерний пром≥нь сфокусований на поглибленн¤ в дор≥жках диска, а не на саму його поверхню. ЌемаЇ цих драт≥вних потр≥скувань ≥ шип≥нн¤, що добре знайом≥ ус≥м, хто хоча б раз слухав пластинку. «авд¤ки цьому компакт-диски мають той ступ≥нь м≥цност≥, ¤ким не може похвастатис¤ жодна грамплат≥вка. “еоретично, компакт-диск в≥чен,Ч звичайно ж, при правильному виготовленн≥ ≥ гарному догл¤д≥.
Ќа користь компакт-диску також говор¤ть його мал≥ габарити ≥ б≥льш тривалий час програванн¤ музики. ћожна насолоджуватис¤ музикою б≥льше години, причому дл¤ цього не приходитьс¤ вставати Ч тому що диск не потр≥бно перевертати, ¤к платывку! „ерез те що компакт-диск по розм≥рах у п'¤ть раз≥в менше платывки, в≥н б≥льш зручний у звертанн≥ ≥ збереженн≥. ¬додаток до цього, програвач≥ компакт-диск≥в працюють за принципом комп'ютера, тому в багатьох з них можна запрограмувати ¤к бажану посл≥довн≥сть програванн¤ окремих добутк≥в, записаних на диску, так ≥ њхнЇ повторенн¤. ” де¤ких програвачах Ї функц≥¤ Ђпошукї, що дозвол¤Ї швидко знаходити на диску будь-¤кий потр≥бний вам уривок. “ак≥ зручност≥ заслужили високу оц≥нку в очах багатьох власник≥в програвач≥в компакт-диск≥в.
ј що можна сказати про звук? ѕрактично кожного, хто вперше слухаЇ музику з компакт-диску, дивуЇ чистота ≥ ¤к≥сть звучанн¤. ћузика виникаЇ без сторонн≥х шум≥в ≥ потр¤саЇ тим, що чутно вс¤, до самих др≥б'¤зк≥в. ќдна з причин: ≥нтервал м≥ж найб≥льшим ≥ найменшим показниками потужност≥ музики, називаний динам≥чним д≥апазоном, набагато б≥льше, н≥ж у звичайноњ грамплат≥вки. ÷е, а також те, що звук в≥льний в≥д шум≥в ≥ перекручувань, додаЇ музиц≥ з компакт-диск≥в б≥льш близька под≥бн≥сть з ориг≥налом. « ≥ншого боку, компакт-диск у середньому коштуЇ набагато дорожче пластинки. ќднак потр≥бно пом≥тити, що з приходом компакт-диск≥в у р¤дового слухача з'¤вилас¤ можлив≥сть насолоджуватис¤ музикою ¤к≥сно нового р≥вн¤, що в минулому було доступно лише обмеженому числу запеклих аматор≥в Ч власник≥в апаратури вищого класу.
Ќе дуже давно компакт-диски стали виступати в новому дл¤ них ¤кост≥, тому що тими ж принципами технолог≥њ можна скористатис¤ дл¤ збереженн¤ величезного обс¤гу ≥нформац≥њ, чи даних. ¬м≥ст под≥бного роду можна легко зчитати з компакт-диску за допомогою комп'ютера, що маЇ вбудований чи п≥дключений до нього пристр≥й дл¤ зчитуванн¤ компакт-диск≥в. “очно так само, ¤к програвач компакт-диск≥в може швидко в≥дшукати будь-¤кий музичний уривок, за допомогою ≥ншого виду пристроњв дл¤ зчитуванн¤ компакт-диск≥в Ч при добре складен≥й програм≥ Ч можна буквально за л≥чен≥ секунди знайти, чи прочитати скоп≥ювати кожну з ≥нформац≥њ, що збер≥гаЇтьс¤ на диску.
Ќа компакт-диску можна зберегти неймов≥рно велик≥ обс¤ги ≥нформац≥њ. ¬иражаючи мовою комп'ютера, компакт-диск може вм≥стити понад 600 мегабайт≥в, що дор≥внюЇ обс¤гу 1000 флопп≥-дисков чи 200 000 друкованих аркуш≥в. ≤ншими словами, дл¤ дес¤ти комплект≥в 20-томной енциклопед≥њ, записаних у цифров≥й форм≥, буде потр≥бно всього один компакт-диск! ќднак користь компакт-диск≥в не обмежуЇтьс¤ т≥льки можлив≥стю збереженн¤ величезного обс¤гу ≥нформац≥њ.
ƒесь у 1985 роц≥ на ринку стали з'¤вл¤тис¤ компакт-диски, призначен≥ дл¤ комп'ютер≥в. ¬они одержали назву ƒ-ѕ«” (компакт-диск ≥ пост≥йний запам'¤товуючий пристр≥й). Ќа них збер≥гають здеб≥льшого дов≥дковий матер≥ал, наприклад енциклопед≥њ, словники, дов≥дники, каталоги, б≥бл≥ограф≥чн≥ ≥ техн≥чн≥ дан≥, а також р≥зного роду арх≥ви ≥ колекц≥њ. —початку через високу варт≥сть компакт-диски використовувалис¤ переважно в б≥бл≥отеках, ¬узах ≥ ур¤дових закладах. —ьогодн≥ компакт-диск, ще к≥лька рок≥в назад коштував не одну сотню долар≥в, можна придбати усього лише за частину в≥д його колишньоњ ц≥ни.
Ќезабаром ƒ-ѕ«” стали використовувати не т≥льки дл¤ збереженн¤ ≥нформац≥њ. ¬ останн≥ роки на ринку з'¤вилис¤ ƒ-ѕ«” з кольоровою граф≥кою ≥ звуковим супроводом. “епер стало можливим не т≥льки читати б≥ограф≥ю ¤коњ-небудь людини ≥ бачити, ¤к в≥н вигл¤дав, але ≥ чути його мову. ». звичайно ж, з'¤вилис¤ вс≥л¤к≥ комп'ютерн≥ ≥гри з≥ звуковим супроводом ≥ кольоровим зображенн¤м, що рухаЇтьс¤. —хоже, що ц≥, так називан≥ багато≥нформац≥йн≥, чи д≥алогов≥, системи Ђкомп'ютер плюс домашн¤ розвагаї вже набули, а у майбутньому придбають ще б≥льшу попул¤рн≥сть.
÷ифровий компакт-диск Ч це во≥стину техн≥чне чудо, що однаково застосовне ¤к в област≥ утворенн¤, так ≥ в област≥ розваг. –еал≥зуЇ в≥н своњ чи можливост≥ н≥, покаже час.
омпакт-диск одержав свою назву ц≥лком виправдано. Ќа блискуч≥й поверхн≥ цього диска, що ум≥щаЇтьс¤ в долон≥, знаходитьс¤ в≥д п'¤ти до шести м≥ль¤рд≥в др≥бних осередк≥в, розташованих по сп≥рал≥. якщо њњ випр¤мити, вона вийде довжиною в 5,6 к≥лометра. —п≥раль бере початок у центр≥ й утворюЇ 20 000 витк≥в, що наст≥льки щ≥льно прил¤гають другу до друга, що 60 з них ум≥стилис¤ б в одн≥й канавц≥ грамплат≥вки. ѕ≥драхували, що ¤кби кожен осередок був величиною з рисове зерно, компакт-диск дос¤г би розм≥р≥в чотирьох футбольних пол≥в.
„ерез так≥ маленьк≥ розм≥ри компакт-диску, њх виготовл¤ють у прим≥щенн¤х, пов≥тр¤ в ¤кий ретельно ф≥льтруЇтьс¤. –озм≥ри звичайноњ частки пилу в п'¤ть раз≥в б≥льше розм≥р≥в осередку компакт-диску, тому пил може з≥псувати чимало ≥нформац≥йних осередк≥в ≥ привести до помилок у запис≥. Ђѕо наших нормах,Ч говорить один з ≥нженер≥в,Ч операц≥йну х≥рурга можна назвати свинарникомї.
ќск≥льки при програванн≥ компакт-диск обертаЇтьс¤ з≥ швидк≥стю до 500 оборот≥в у хвилину, потр≥бно неаби¤ка майстерн≥сть, щоб сфокусувати лазерний пром≥нь на крих≥тних осередках ≥ не дати йому з≥сковзнути з дор≥жки. “ому лазерний пром≥нь контролюЇтьс¤ неймов≥рно складною системою керуванн¤.